ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО РЕМОНТУ СИСТЕМ ГАРЯЧОГО ТА ХОЛОДНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ ПО ВУЛ. Р. СКАЛЕЦЬКОГО 35/194

Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСББ “САДКИ.” від 29.05.2019 прийнято рішення про внесення цільового грошового внеску для проведення капітального ремонту систем холодного і гарячого водопостачання будинку по вул. Р. Скалецького 35/194 за рахунок коштів міського бюджету в рамках підтримки Програми розвитку ОСББ та на умовах співфінансування з Вінницькою міською радою в еквіваленті 30% – мешканці будинку, 70% – Вінницька міська рада.
Відповідно до робочого проекту капітального ремонту систем гарячого та холодного водопостачання житлового будинку по вул. Р. Скалецького 35/194 в м. Вінниці та експертної оцінки Служби технагляду за об’єктами ЖКГ міськвиконкому загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах складає 492 976 грн..
Частка ОСББ “САДКИ.” для проведення капітального ремонту систем холодного і гарячого водопостачання будинку по вул. Р. Скалецького 35/194 з урахуванням вирахування вартості проекту складає 132 890 грн.
 
Загальні збори вирішили:
 
Для створення дольової грошової частки ОСББ “САДКИ.” для проведення капітального ремонту систем холодного і гарячого водопостачання будинку по вул. Р. Скалецького 35/194 у розмірі 132 890 грн. співвласникам багатоквартирного будинку ОСББ “САДКИ.” здати одноразові грошові внески на окремий банківський із розрахунку 16,4 грн/квадратний метр загальної площі квартири.
Цільовий одноразовий грошовий внесок повністю або частками здати на банківський рахунок протягом двох місяців у розмірі, що буде вказаний у розрахунку платежів ЦМС м. Вінниці на кожну квартиру виходячи із розміру її площі.
Розгляд питання у міськвиконкому щодо виділення 70% коштів від загальної суми ремонту та оголошення тендеру на ремонтно-будівельну компанію буде здійснено тільки у тому разі, коли на банківському рахунку ОСББ “САДКИ.” Буде зібрана сума повинна бути не менше 132 890 грн.
Тому судьба капітального ремонту систем холодного і гарячого водопостачання цілком залежить від мешканців будинку. Умова одна – ВСІ 100% МЕШКАНЦІВ ПОВИННІ ЗДАТИ ЦІЛЬОВИЙ РАЗОВИЙ ВНЕСОК!
Розрахунки і відрахування мешканцям, які мають автономне опалення буде проведено після заключення договору з міськвиконкомом.
 
Метраж квартири х Розмір внеску м2
35,9 х 16,4 = 588,66
76,7 х 16,4 = 1257,88
62,6 х 16,4 = 1026,64
66,5 х 16,4 = 1090,6
36,2 х 16,4 = 593,68
73,8 х 16,4 = 1210,32
82,8 х 16,4 = 1357,92

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ МЕРЕЖ БАГАТОКВАРТИРНИХ БУДИНКІВ З ГАЗОПОСТАЧАННЯ


5 листопада 2018
 
Правила гри, які змінилися… Імітація ринку

Після внесення змін в ряд законів та підзаконних актів ситуація з технічним обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж багатоквартирних будинків з газопостачання стала конфліктною між споживачами та постачальниками газу та операторами ГРМ.
По-перше монополісти змогли пролобіювати питання зняття відповідальності з себе і винести питання обслуговування внутрішньобудинкових мереж поза вартість тарифів на газ та розподіл. Ідеологією такого відокремлення було нібито формування ринкових механізмів щодо розподілу газу, але по факту це призвело до того, що афілійовані до монополій компанії зайшли на «ринок» розподілу і надають ілюзію відсутності монополії. Більшість таких компаній просто змінили назву, мають однакові юридичні адреси та працюють в одних й тих самих офісах.
Аналогічною була і лишається ситуація з встановленням індивідуальних приладів обліку.
Чому рух ОСББ поки не кіпішує?

Одним з індикаторів наявності проблем у житловому сегменті давно є хвилювання руху ОСББ. Так було з екологічним податком, загальнобудинковими приладами обліку електроенергії і газу, монетизацією пільг і субсидій, а цього разу є окремі випадки і сплески конфліктних відносин, але тема ТО газових мереж в багатоквартирних будинках є спекулятивною складовою з боку «газової монополії». З одного боку це питання тарифоутворення, з іншого – відповідальності. В тому числі й за те, що за всі роки незалежності України (до введення в дію так званого газового кодексу) монополісти довели газорозподільчу систему, в тому числі й внутрішньобудинкову до того стану, в якому нести відповідальність вони більше не хочуть. Не дивлячись на те, що ТО внутрішньобудинкових метеж завжди було складовою тарифу на газ. Тому, давайте розглянемо основні засади профільного закону.
Акценти:

У відповідності до ст.1 ЗУ «Про ринок природного газу»:
   безпека постачання природного газу – надійне та безперебійне постачання необхідних обсягів природного газу споживачам, що забезпечується наявними джерелами надходження природного газу, а також належним технічним станом газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ та установки LNG;
Тобто закон передусім передбачає відносини постачальників та операторів ГРМ саме зі споживачами.
   газорозподільна система – технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов’язаних між собою об’єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам;
Тобто законом передбачено, що до газорозподільчої системи входить в тому числі й внутрішньобудинкова мережа, яка необхідна для постачання природного газу безпосередньо споживачам.
·         Постачання природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених договорів;
Тобто законом передбачено, що сторонами договірних відносин у питанні поставок газу  є постачальник і споживач.
·         Розподіл природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його ФІЗИЧНОЇ ДОСТАВКИ СПОЖИВАЧАМ, але що не включає постачання природного газу
Тобто, якщо споживачем у багатоквартирному будинку є власники квартири, а  законом передбачено, що розподіл відбувається до кінцевого споживача, –  це означає, що процес розподілу передбачає і внутрішньобудинкові мережі багатоквартирних будинків.
·         доступ – право користування потужністю об’єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах, встановлених у договорі про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG;
Тобто законом передбачено, що доступ (в тому числі й для проведення ТО) має бути передбачено у договорі на розподіл.
У відповідності до ст.7 ЗУ «Про ринок природного газу»:
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі, зобов’язаний здійснювати моніторинг безпеки постачання природного газу:
… 8) технічного стану газотранспортних і газорозподільних систем;
Тобто моніторинг безпеки газорозподільних систем є виключною компетенцією Центральних органів влади
У відповідності до Глави 4, ст.22 ЗУ «Про ринок природного газу»
З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов’язаний:
… 3) вживати необхідних заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи газотранспортної системи;
… 10) вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству.
Тобто відповідальність оператора ГРМ окреслює такі поняття, як безпечне постачання та безперебійність роботи газотранспортної системи.
Вирішення питання
. Пояснення НКРКП та інших чиновників Центральних органів влади конфліктів, що в більшості областей відбуваються між недомонополіями та співвласниками багатоквартирних будинків зводиться до відсутності коштів на проведення ТО внутрішньобудинкових мереж з газопостачання.
Аналізуючи основний профільний Закон України «Про ринок природного газу» беззаперечним є факт відповідальності оператора за безперебійність і безпечне постачання газу до кінцевого споживача.
Всі розуміють, що у кінцевому рахунку за це сплачує споживач. Суперечкою біля двох років є тема за рахунок якого тарифу це має відбуватися.
Тому варіантом вирішення має стати вибір споживачів, коли вони самостійно обирають компанію, яка має ліцензію і заключають з нею договір на ТО, якщо ж копії протоколу та договору не надано до Оператора ГРМ, то до договору з розподілу має бути віднесено витрати на проведення ТО по кожному домогосподарству ( квартирі) окремо.  Такі договірні відносини, у відповідності до законодавства, мають виникнути між оператором і споживачем, тобто договір індивідуального характеру.
Здогадатися – «що саме і як» будуть лобіювати монополісти, не складно. І тільки об’єднанні споживачі зможуть відстояти свої права у взаємовідносинах з газовиками на цьому «недоринку».
  Рух ОСББ закликає
1.    Правлінням ОСББ – не підписувати будь яких договорів, які не передбачені законодавчо.
2.    КМУ та НКРЕКП врегулювати питання ТО внутрішньобудинкових мереж багатоквартирних будинків за двома моделями на вибір співвласників:
         Модель №1
 «В силу закону» – законодавством України на Оператора ГРМ покладено обов’язок здійснювати ТО ВБСГ за рахунок тарифу з розподілу газу. Стороною договору є споживач/власник квартири-співвласник багатоквартирного будинку;
         Модель №2
 «Волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку» – співвласники самостійно обирають суб’єкта господарювання та укладають з ним договір на ТО ВБСГ на умовах, погоджених між сторонами.  Стороною договору з суб’єктом, визначеним співвласниками,  є уповноважена співвласниками багатоквартирного будинку особа.
Зобов’язати ліцензіатів забезпечити безперебійність та організацію безпеки з постачання газу споживачам у багатоквартирних будинках.
Заборонити відключення споживачів від постачання газу з підстав «неврегульованості» питань з технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж.
  Реформи починаються з виконання законів…
Об’єднуємось заради спільних цілей забезпечити безперебійність та безпеку з постачання газу споживачам.
За нами правда, за нами Закон.

ОБСЛУГОВУВАННЯ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ ГАЗОВИХ МЕРЕЖ: ЧОМУ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ТЕРОР?

6 травня 2019
  Протягом останнього року облгази почали масово відключати багатоквартирні будинки від газу. При чому, характерно, що, переважно, це будинки, у яких створено ОСББ. У чому проблема – бідкаються споживачі? Коли включать? Хто винен? Оператори ГРМ (облгази) пояснюють людям, що начебто в будинку підозра на витік газу, а тим часом змушують голову  правління ОСББ підписати акт розмежування балансової належності та укласти договір про технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових систем на певну суму. Чому ж облгази так впевнено і безнаказано дозволяють собі таку поведінку? Адже голова правління ОСББ не має жодних правових підстав для підписання таких документів?
Річ у тім, що такий шантаж можливий завдяки відсутності адекватної реакції від незалежного регулятора (НКРЕКП), правоохоронних органів, а також  наявності «білих плям» у законодавстві, які пролобіювали монополісти і пручаються щоб розставити усі крапки над «і».
Раніше внутрішньогобудинкові мережі обслуговували облгази на підставі  наказу Державної акціонерної холдингової компанії «Укргаз» від 30 липня 1997 р. № 35 «Про затвердження Положення про порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення». Хоча і бідкалися, що змушені робити це за власний кошт. 
«Руки розв’язало» операторам ГРМ скасування даного документи наказом Міненерговугілля від 10 травня 2018 р. № 250.
Облгази остаточно заявили про припинення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання та відсутність у тарифах, затверджених витрат на дані цілі.
Згідно закону Про ринок природного газу та кодексу ГРМ, основною функцією облгазів є забезпечення розподілу природного газу до споживачів та належної якості газу (якісних і фізико-хімічних характеристик).  Однак, далі законодавство, чітко не каже, де закінчується межа відповідальності оператора ГРМ. Чи зобов’язаний облгаз забезпечити послугу розподілу до газової комфорки споживача чи лише до точки, де починаються власні мережі споживача (межі балансової належності)? Яким чином тоді споживач повинен самостійно забезпечити належну есплуатацію мереж, а також якість газу у своєму будинку чи квартирі? 
Єдиним інструментом захисту споживачів є закон України Про житлово-комунальні послуги, який чітко визначає, що постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватися безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та якості виключно на підставі індивідуальних договорів між виконавцем та побутовим споживачем. Очевидно, що забезпечити якість послуги з розподілу в комфорці споживача не можливо без обслуговування внутрішньобудинкових газових систем. Тому закон пропонує дві моделі. «За замовчуванням» застосовується модель-1. Законом на Оператора ГРМ покладений обов’язок здійснювати ТО ВБСГ. Стороною договору є споживач/власник квартири-співвласник багатоквартирного будинку. Облгаз виставляє кожному споживачу у квитанції додаткову плату. Модель-2 передбачає, що співвласники своїм рішенням можуть обрати іншу організацію для обслуговування внутрішньобуднкрвих газових мереж і домовитися про інші правила.
Однак, кодекс ГРМ, містить «розпливчасті» і практично незастосовні формулювання формулюваня, яким, власне, і керуються облгази зі згоди НКРЕКП. Отже, згідно цього документа, «власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники/особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньобудинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж …, зокрема, укладають відповідний договір із суб’єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт».   Хто ж повинен підписати акт розмежування з оператором ГРМ? Тут відповідь ще цікавіша: «власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки».
Власність зобов’язує. Очевидно, з цим принципом ніхто не сперечається. І власниками газових мереж у багатоквартирному будинку є його співвласники – власники квартир і нежитлових приміщень. В кінцевому підсумку за все платить споживач, у тому числі – за утримання та експлуатацію власних мереж.  Тільки не зовсім зрозуміло – що саме входить до робіт з технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових газових систем. Які витрати сьогодні включено на сьогодні до складу послуги з розподілу природного газу, а за які необхідно доплатити додатково. Облгази, користуючись відсутністю необхідного затверженого Міненерго переліку робіт на технічне обслуговування та ремонт мереж, нав’язують власний перелік робіт та умови.
Крім того, навіть кодекс ГРМ говорить, що договір повинні укладати співвласники чи уповноважена особа. Звісно, у переліку є ще «балансоутримувач» (поняття, яке застаріло) і управитель, який не має правових підстав. Жодним чином   справедливо не згадується ОСББ, хоча саме ОСББ облгази, замість того, щоб працювати з кожним споживачем, шантажем змушують підписувати акти розмежування укласти договори договори, а потім зібрати і перерахувати облгазу гроші. Можливо, вони вважають ОСББ загадковою «іншою особою», яка змушена погодитися під тиском.
 Щоб остаточно «розставити все на свої місця», народні депутати підготували проект змін до закону України «Про житлово-комунальні послуги» (адже закон має вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП, якою затверджений Кодекс ГРМ), у яких детально описали алгоритм надання послуги з розподілу природного газу і обслгуговування внутрішньобудинкових газових систем.
Отже, законопроект визначає дві моделі вирішення питання ТО:
1.    Модель №1 «В силу закону» – Законом на Оператора ГРМ покладений обов’язок здійснювати ТО ВБСГ. Стороною договору є споживач/власник квартири-співвласник багатоквартирного будинку.
2.    Модель №2 «Волевиявлення співвласників ББ» – Співвласники самостійно обирають суб’єкта господарювання та укладають з ним договір на ТО ВБСГ.
Стороною договору з суб’єктом, визначеним співвласниками, є уповноважена співвласниками ББ особа.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів». Плата виконавцям комунальних  послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії розраховується відповідно до засад формування та встановлення цін/тарифів на відповідну комунальну послугу, визначених законом»
За «замовчуванням» застосовується модель-1.
Оператор газорозподільної системи здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в багатоквартирних будинках . Договір укладається між облгазом та кожним споживачем послуг з розподілу природного газу у багатоквартирному будинку на підставі типового договору. Типовий договір затверджує Національна комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Договір укладається строком на один рік і продовжується атоматично, якщо кожна зі сторін не заперечує. 
Вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання розраховує облгаз з урахуванням інвентаризаційної відомості відповідного багатоквартирного  будинку. Але ця вартість не може перевищувати граничного рівня, який затверджує НКРЕКП. Ціна договору визначається шляхом ділення вартості технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання конкретного будинку пропорційно до кількості укладених договорів із споживачами послуг з розподілу природного газу у такому будинку. 
Вартість технічного обслуговування виставляється оператором  ГРМ о оплати в єдиному рахунку на оплату послуг з розподілу природного газу та зазначається у такому рахунку окремим рядком. 
За рішенням співвласників багатоквартирного будинку може дути застосована модель – 2. А саме, обрано іншого суб’єкта господарювання, який має відповідний дозвіл, для виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Співвласнки повинні повідомити оператора ГРМ про своє рішення обрати іншого виконавця робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових газових систем, і протягом 30-и днів з моменту надходження звернення договори з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку,  укладені між споживачами послуг з розподілу природного газу та облгазом, достроково припиняються

ПСЕВДОМОНЕТИЗАЦІЯ: ЩО (НЕ) РОБИТИ ОСББ


Уряд 27 грудня 2018 року прийняв
 зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848
, які нібито запроваджують з 1 січня 2019 року монетизацію житлових субсидій. Власне, таку “монетизацію” багато хто вже назвав псевдомонетизацією. І ми з такою характеристикою категорично згодні.
ОСББ України ще на етапі обговорення проекту постанови звертали увагу на те, що дійсної монетизації запропоновані зміни не передбачають, а натомість запроваджують непрозору модель
, яка для ОСББ є не лише неприйнятною, а й просто незастосовною – бо суперечить економічній логіці роботи ОСББ і чинним законодавчим актам. На жаль, пропозиції ОСББ
залишилися проігнорованими.
Не будемо знову докладно зупинятися на характеристиці прийнятих змін – про них вже докладно писали
 і на “ПроОСББ”, і на інших ресурсах. Якщо ви ще не читали – радимо ознайомитися, щоб розуміти, про що піде мова далі.
Розглянемо тепер, що робити ОСББ у ситуації, яка склалася. За великим рахунком, варіантів два: або брати участь у “псевдомонетизації”, або не брати.
Що означає для правління ОСББ взяти участь у запропонованій Урядом схемі? Це означає – укласти договір з “Ощадбанком”, обмінюватися з ним інформацією про нарахування, вести окремий від решти співвласників облік внесків стосовно “субсидіантів”, чекати від Ощадбанку “відшкодування” субсидій… і не дочекатися (чому – дивися тут
). Іншими словами – узяти додаткову відповідальність та понести додаткові витрати без будь-якої практичної користі для ОСББ і співвласників.
Саме тому ОСББ взагалі не варто брати участі в схемі “монетизації”, яку нині реалізує Уряд. І спираємося при цьому ми на статтю 11 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, яка введена в дію з 1 січня 2019 року. Ця стаття встановлює, що “передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”. Власне, в цьому реченні і викладена вся суть справжньої монетизації житлових субсидій і пільг: держава – громадянину – гроші. Кабінет Міністрів України може встановлювати порядок виплати пільг і субсидій, але не може змінювати cуті підходу, закладеного законом. А в цьому підході немає місця ні виконавцям комунальних послуг, ні тим більше ОСББ.
Нижче – відповіді на найпоширеніші запитання, які виникають з цього приводу.
Чи треба ОСББ укладати договір з “Ощадбанком” про обмін інформацією щодо отримувачів субсидій та подавати йому “реєстри нарахованих платежів”?
Ні, не треба. По-перше, жоден закон не зобов’язує до цього ОСББ, а підзаконний акт (постанова Кабінету Міністрів України) просто не може до цього зобов’язати. По-друге, це організаційно й економічно є невигідним для ОСББ. По-третє, подання реєстру, згідно з постановою, є фактично вимогою про сплату внесків (про виконання грошового зобов’язання); адресувати таку вимогу ОСББ має право лише співвласнику, з яким пов’язане статутними відносинами.
Чи треба зменшувати суми нарахувань “субсидіантам” і пільговикам на суми нарахованих житлових субсидій і пільг?
Ні, не треба. ОСББ не має на це правових підстав. Такий механізм не описаний в Законі України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” та суперечив би його статтям 20 і 22, а також статті 11 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Тому всім співвласникам – у тому числі отримувачам житлових субсидій і пільг – правління ОСББ зобов’язане надавати квитанції/рахунки з повними нарахуваннями внесків.
Чи повинне ОСББ надавати інформацію на запит органів соціального захисту населення?
Так – але лише ту, яку органи соцзахисту запитують у межах своєї компетенції, і законним власником (розпорядником) якої є ОСББ. Тобто, ОСББ може і повинне повідомляти про перелік і розміри внесків, встановлених загальними зборами, та про їх зміну. А от відомості про склад зареєстрованих, фактично проживаючих чи не проживаючих у приміщенні, площу приміщення і навіть його власника – на сьогодні вже є відомостями відповідних державних реєстрів; ОСББ не може гарантувати достовірності відповідних даних на момент їх надання, і тому ми не рекомендуємо головам правлінь брати на себе таку відповідальність.
Якщо з Держказначейства або “Ощадбанку” надійдуть кошти за конкретного співвласника – пільговика чи субсидіанта, чи зараховувати їх як сплату внесків?
Так, зараховувати – за умови, що в призначенні платежу (або супровідному списку) чітко зазначено, за кого і скільки сплачено. Тобто, ОСББ може і повинне зараховувати конкретні суми за конкретних пільговиків і субсидіантів. А от абстрактних “відшкодувань” без поіменного списку з конкретно зазначеними сумами ОСББ приймати не може.
Чи не постраждають отримувачі житлових субсидій, якщо ОСББ не укладе договір з “Ощадбанком”?
Ні, не постраждають. Прийнята Урядом схема “монетизації” передбачає, що до розрахунку беруться всі нарахування субсидіанту, передбачені чинним законодавством. Тобто при призначенні субсидії в її загальному розмірі орган соцзахисту врахує витрати співвласника, які він несе, сплачуючи внески та платежі об’єднанню. Для цілей призначення субсидії ОСББ повідомляє органам соціального захисту населення інформацію про розмір внесків, як ми про це писали вище. Договір з “Ощадбанком” потрібен для виплати субсидії – нібито щоб ОСББ отримало платіж за субсидіанта від Мінсоцполітики з рахунку останнього в “Ощадбанку”. Однак, по-перше, черговість здійснення платежів “Ощадбанком” передбачена така, що ОСББ з високою вірогідністю (згідно черговості отримання) ніколи не отримає від нього коштів. По-друге, якби сталося диво, і на “обліковому записі” субсидіанта в “Ощадбанку” лишилися якісь кошти, то по завершенні строку, на який призначено субсидію, субсидіант має право їх (залишок коштів) просто зняти “живими грошима”. Тому найнадійніший і для ОСББ і для субсидіанта підхід – 100% нарахування і 100% сплата внесків.
Чи треба ОСББ вести облік “економії” чи “невикористаної суми субсидії”?
Ні, не треба. По-перше, згідно зі статтею 10 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, визначення переліку та розмірів внесків і платежів є виключною компетенцією загальних зборів ОСББ. Тож усі співвласники сплачують їх на рівних умовах у встановлених загальними зборами розмірах, і відсутні правові підстави комусь окремо зменшувати нарахування. По-друге, навіть якщо кошти субсидії сплачуються органами соціального захисту населення чи “Ощадбанком” на рахунок ОСББ, для останнього вони є не “бюджетними коштами” чи “субсидією”, а сплатою внеску в ОСББ за конкретного співвласника. Субсидією ці кошти є для її отримувача, а не для ОСББ. Тому й окремого обліку “використання субсидії” ОСББ не може вести. Відтак, не може виникнути і “економії” та “невикористаної суми субсидії”.
Сказане стосується так само й тих ОСББ, наприклад, що самостійно забезпечують потребу в опаленні (мають дахові котельні). Залежно від прийнятих загальними зборами рішень, такі ОСББ переглядають/коригують розмір внесків на опалення або щомісяця, або по завершенні опалювального сезону. У кожному разі, від такого перегляду змінюються розміри нарахувань конкретним співвласникам, з яким ОСББ і перебуває у правовідносинах і з яким проводить розрахунки. Якщо держава вважає, що субсидіант в результаті щось “зекономив” – про це їй слід цікавитися у такого субсидіанта, а не в ОСББ.
 
Насамкінець, звертаємо увагу на те, що все сказане вище в рівній мірі стосується і тих пільг та субсидій, що призначаються з 1 січня 2019 року, і тих, що були призначені до цієї дати. Адже згадані вище положення Закону України “Про житлово-комунальні послуги” не передбачають поділу житлових субсидій на “старі” та “нові”.

“УПРАВЛІННЯ” Й “УТРИМАННЯ” СТОСОВНО ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ І ПІЛЬГ

26 лютого 2019

0

Останнім часом через систему місцевих органів соціального захисту населення були поширені листи, в яких від ОСББ вимагалося “перейменувати” внески з утриманнябагатоквартирного будинку на внески на управління ним. Цього разу об’єднанням уже прямо погрожували тим, що без “перейменування” внесків пільговикам і отримувачам житлових субсидій в будинках ОСББ пільги й субсидії нібито не будуть нараховуватися і виплачуватися.

Раніше ми вже писали про питання внесків на утримання і “внесків на управління” – в контексті правового статусу ОСББ. Тож зараз дуже коротко – у порядку доповнення до раніше викладеного – зупинимося на питаннях “управління” і “утримання” саме в контексті соціального захисту населення.

Порядок призначення житлових субсидій визначається відповідним Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848.

Абзаци з п’ятого по восьмий пункту 1 Положення встановлюють, що воно визначає, зокрема, умови призначення та порядок надання:

щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі – об’єднання), а саме:

– витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокремаприбирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів;

– витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майнабагатоквартирного будинку;

– поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

Отже, тут витрати на утримання прямо названо частиною витрат на управління багатоквартирним будинком. І тому житлова субсидія надається на витрати з утримання (частину) остільки ж, оскільки вона надається на витрати з управління (ціле). Власне, у Положенні витрати на управління, на які поширюється житлова субсидія в ОСББ, фактично зведені до витрат на утримання будинку.

Якщо говорити про склад витрат із утримання, визначений у Положенні, то слід звернути увагу на слово “зокрема”, вжите в абзаці шостому пункту 1. Вжитий зворот означає, що наведений у цьому абзаці перелік складових з утримання не є вичерпним. Тож Положення не передбачає обмежень щодо того, які витрати загальним зборам брати до уваги при розрахунку внеску на утримання будинку, і які, відповідно, відшкодовуються співвласнику у вигляді субсидії.

Стосовно виплати пільг у будинках ОСББ абзац другий пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117, передбачає:

Для пільговиків, які мешкають у багатоквартирних будинках, у яких створено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи, уповноважений орган розраховує щомісяця до 10 числа самостійно розмір пільги на сплату внесків на управління багатоквартирним будинком, на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот за попередній місяць виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, членів сім’ї, на яких поширюється пільга відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування, а також розміру внесків.

Отже, передбачено поширення пільг і на внески на утримання. При цьому єдиним обмеженням названо державні соціальні нормативи, а питання складу витрат згадане Положення взагалі не торкається – на відміну від Положення про порядок призначення житлових субсидій.

Більше того, якщо Положення про порядок призначення житлових субсидій обмежує витрати науправління, на які надається субсидія в ОСББ, витратами з утримання, то в Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, такого обмеження не передбачено. Фактично, це дозволяє для цілей надання пільг брати до уваги всі витрати з управління – включаючи внески до ремонтного і резервного фондів. Адже єдиним обмеженням є, як уже згадувалося, лише розмір державних соціальних нормативів. Такі нормативи встановлено підпунктом 9 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409.

Важливо відзначити, що жодне зі згаданих вище положень не містить ні вимоги, ні процедури верифікації внесків в ОСББ. І не може містити, бо складання кошторису, визначення переліку, розміру та порядку сплати внесків і платежів, контроль ревізійною комісією діяльності правління, то є внутрішня діяльність конкретного ОСББ. Відповідно, вимоги (якщо такі трапляються) органів соціального захисту населення надавати їм кошториси, розрахунки внесків, протоколи загальних зборів тощо є неправомірними.

Єдиний обов’язок, який має ОСББ в процедурі соціального захисту – надати інформацію про витрати отримувача соціальної допомоги та про розмір внесків, які затверджено загальним зборами.

Витрати співвласника – це розмір зобов’язання співвласника по сплаті внесків в ОСББ. Перелік, розмір, порядок сплати внесків затверджують загальні збори ОСББ. І ніхто ззовні жодними приписами не може змінити перелік, розмір і порядок сплати внесків окремого об’єднання, бо то є компетенція загальних зборів саме цього ОСББ.

Саме з огляду на повагу до волі співвласників, з метою прозорості процедур призначення і виплати соціальної допомоги соціально вразливим верствам населення застосовуються соціальні стандарти, які встановлюють граничні норми і нормативи споживання, в т.ч. витрат на управління багатоквартирним будинком, незалежно від того, яку форму управління спільно обрали співвласники.

МОНЕТИЗАЦІЯ СУБСИДІЙ ТА ПІЛЬГ: ВПЕРЕД ЧИ НАЗАД?

25 квітня 2019,

Згідно законодавства, з 1 січня 2019 року повинна була відбутися монетизація житлових субсидій. Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг – виплачуватися споживачам в грошовій формі. Монетизація субсидій  відбулася частково з лютого цього року, а пільги поки взагалі не монетизовані.

Мінсоцполітики планує зробити наступний крок – запровадити монетизацію пільг. При цьому передбачається її втілити у двох альтернативних формах. За замовчуванням, застосовуватиметься ”безготівкова” форма виплати («псевдомотетизація»)  – коли кошти на рахунок пільговика не надходять, а перераховуються Мінсоцполітики на рахунок міністерства в Ощадбанку, а відтак – виконавцям комунальних послуг за їхніми “заявками” (реєстрами нарахувань); тобто, пільговик “живих” грошей не бачить. За заявою пільговика, якщо він не має заборгованості, може бути застосовано так звану “готівкову форму” виплати (“живі” гроші на рахунок в банку).  Однак якщо пільговик матиме борги, він буде переведений на  «безготівкову» форму виплати. На жаль, проект не передбачає можливості вибору монетизованої форми виплати пільг одразу при їх призначенні.

Усі субсидіанти, які не мають заборгованості за житловово-комунальні послуги (окрім несправедливих боргів) станом на 1 травня, отримуватимуть монетизовану грошову допомогу. Боржники ж не зможуть скористатися правом на субсидію. Лише коли претендент на субсидії погасить борги –  йому автоматом буде призначено субсидії у «безготівковій формі» (псевдомонетизовану).

Про те, чому важлива монетизація і як вона змінює поведінку споживачів, немає сенсу зайвий раз нагадувати. Мільйони українців відчули переваги соціальної допомоги у власні руки та економії залишку. На щастя, реформа стартувала, і основне завдання – не допустити «відкату назад».

На жаль, пропонована урядом схема з варіантом “безготівкової” монетизації, яка пропонується для тих споживачів, що мають проблеми з платіжною дисципліною та “за замовчуванням” для пільговиків, містить ряд ризиків і загроз. При цій моделі громадяни-отримувачі субсидій повністю позбавлені можливості розпоряджатися коштами на рахунку Мінсоцполітики в Ощадбанку (наголосимо: мова саме про рахунок міністерства, а не громадянина, в Ощадбанку). Натомість, кошти автоматично списуватимуться з цього рахунку «за заявками» (реєстрами нарахувань) підприємств монополістів. Очевидно, що при такому підході у недобросовісних виконавців послуг з’являється спокуса – штучно “створювати” заборгованість споживачам (чи повідомляти органам соцзахисту про неіснуючу заборгованість) і гарантовано, без контролю споживача, отримувати кошти від держави, замість того, щоби налагоджувати систему збору платежів. 

Отже, що не так з «безготівковою формою монетизації»?

  1. Громадянин усувається від розпорядження коштами, які по суті належать йому – адже йдеться про  адресну соціальну допомогу. Ощадбанк без відома громадянина від його імені оплачуватиме які завгодно нарахування монополістів. Непоодинокими є випадки, коли нарахування за комунальні послуги з тих чи інших причин (споживач не встиг вчасно передати покази лічильника, лічильник не справний чи відсутній) відбуваються за нормативами. Переважно, виконавець виставляє до сплати суми в квитанціях, які в кілька разів більші, ніж повинен фактично сплатити громадянин. Існують і випадки, коли між громадянином і виконавцем наявний спір щодо неправильно/помилково проведених нарахувань (“приписок”) чи непроведених перерахунків. Цілком ймовірно, що нормативні нарахування та “приписки” стануть масовими, адже система не передбачає жодної верифікації нарахувань. Скільки подав монополіст у реєстрі – стільки і спише Ощадбанк із облікового запису отримувача субсидії. Ймовірно, що економії споживач не дочекається ніколи, а довести свою правоту не зможе. У кінцевому рахунку, постраждає субсидіант та пільговик.
  2. Уся система залежить від будь-кого з учасників. Уявімо, що субсидіант чи пільговик справно платить свої внески в ОСББ та вносить плату за комунальні послуги виконавцям, і боргів не має. Однак достатньо одному із численних виконавців комунальних послуг повідомити – унаслідок помилки чи зі злого умислу – про наявність боргу, як пільга чи субсидія переводиться на “безготівкову” форму виплати! У виграші – підприємство, яке стоїть першим у списку на виплати з рахунку в Ощадбанку (“тепловик”, “газовик” або “енергетик”). У програші – громадянин, з уже названих вище причин.
  3. До процесу адміністрування виплати житлових субсидій і пільг у грошовій “безготівковій” формі мають залучатися ОСББ, управителі та виконавці комунальних послуг. Мова йде про укладання договорів із Ощадбанком, окремий облік пільговиків і субсидіантів, подання Ощадбанку реєстрів нарахувань, проведення звірянь тощо Такі функції є не лише невластивими і неприродніми для них в умовах отримання громадянином соціальної допомоги (пільги чи житлової субсидії), а й зайвими і шкідливими. Адже про яку прозорість взаєморозрахунків між державою та субсидіантом може іти мова, якщо бухгалтери газзбутів і теплокомуненерго, де-факто, визначатимуть платежі?  Кілька років тому наша держава де-юре визначилася, що рухається у напрямку побудови енергетичних ринків – українці повинні самі обирати постачальника газу, електрики, а колись – і тепла. Так само, в минуле мають канути неефективні ЖЕКи, а замість них з’явитися професійні управителі. Конкуренцію вітчизняним структурам фірташа-ахметова-григоришина-вілкула мали би скласти міжнародні компанії. Однак, іноземні інвестиції не поспішають. І причиною є не лише регульовані ціни на енергоносії. Не дарма міжнародні партнери, зокрема, Міжнародний валютний фонд, ставить для нашої держави обов’язковою умовою монетизацію житлових субсидій – коли соціальну допомогу отримуватиме конкретний споживач у грошовій формі, який далі самостійно сплачуватиме рахунки. Адже складно уявити, як міжнародний постачальник газу чи електрики буде змушений щомісяця (!) заповнювати реєстри нарахувань за комунальні послуги, передавати їх в різні структури, а потім очікувати  від них оплати.
  4. Обрання для роботи лише одного банку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. постанова Кабміну не може зобов’язувати укладати договори і платити комісії конкретному банку.

Якщо підвести підсумок, то ситуація виглядає таким чином.

1. Мінсоцполітики пропонує одночасно мати дві форми виплати пільг і житлових субсидій у грошовій формі – “готівкову” (дійсна монетизація, однак пропонується як допоміжний варіант) та “безготівкову” (імітація монетизації, яка пропонується як основний варіант).

2. Єдиним аргументом на користь “безготівкової” форми називається необхідність впливати на несумлінних пільговиків і субсидіантів, які використовують отримані “живі” гроші нецільово і накопичують борги.

Але чи дійсно необхідність впливати на боржників є спроможним аргументом у цій ситуації? Завданням пільг і житлових субсидій є забезпечити громадянину спроможність оплачувати внески в ОСББ та плату за житлово-комунальні послуги. Саме соціальна підтримка в даному разі є завданням і клопотом держави. А от робота зі збору платежів є завданням не держави, а ОСББ, управителя, виконавця – тобто, того, хто перебуває з громадянином у безпосередніх (статутних, договірних) взаємовідносинах. І робота з боржником-пільговиком чи субсидіантом нічим не відрізняється від роботи з будь-яким іншим боржником. Її просто треба робити: відслідковувати історію (не)платежів, з’ясовувати причини несплати, за необхідності виправляти помилки в нарахуваннях, зрештою, вживати досудових – і судових заходів впливу на боржника. Звісно, це важче, ніж просто “виставити рахунок” Ощадбанку і отримати всю суму “на тарілочці”.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ОСББ ПРО НОВИЙ ПОРЯДОК НАДАННЯ ЖИТЛОВИХ СУБСИДІЙ ТА ПІЛЬГ У ГРОШОВІЙ ФОРМІ: ПІЛЬГИ

Пільги по-новому
20 травня 2019
  Кабінет Міністрів України своєю постановою від 17 квітня 2019 р. № 373
 затвердив Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі (далі – Порядок), а також вніс зміни до Положення про порядок призначення житлових субсидій
 і деяких своїх постанов. Домисли, а часом і відверта дезінформація, щодо постанови вже встигли викликати ажіотаж серед ОСББ.
У цій статті розглянемо, що ж у дійсності змінилося в порядку надання пільг. Спершу – коротко про найважливіше: новий порядок надання пільг діятиме з 1 жовтня 2019 року. До того часу діє чинний порядок.
Для пільговиків важливе таке:
1.    Порядок передбачатиме дві форми виплати пільг: “безготівкову” або “готівкову”.
2.    “Безготівкова” форма передбачатиме, що живих коштів пільговик не отримає, а всю суму пільги Ощадбанк без його відома перераховуватиме виконавцям комунальних послуг, які стоять на початку “черги” визначеної п.12 Порядку.
3.    “Готівкова” форма виплати передбачатиме, що пільговик отримуватиме живі гроші на свій рахунок. Для цього пільговик повинен відкрити рахунок в Ощадбанку та подати відповідну заяву в орган соціального захисту населення.
4.    Саме “готівкова” форма виплати пільг гарантує вчасне отримання пільг пільговиками в будинках ОСББ, які є колективними споживачами комунальних послуг чи забезпечують потребу в них шляхом самозабезпечення (наприклад, мають дахові котельні).
ОСББ слід ще звернути увагу на таке:
1.   
Порядок у дійсності не передбачає необхідності укладання договору ОСББ з Ощадбанком, якщо ОСББ від пільговиків отримує лише внески на утримання будинку і прибудинкової території.
2.    У Порядок були закладені норми, які завідомо суперечать законам та є незастосовними і невиконуваними для ОСББ. Тож правлінню ОСББ необхідно керуватись законом, а не підзаконним актом – постановою Кабміну, і пам’ятати, що в ОСББ відсутні правові підстави для укладання договорів із Ощадбанком, коли йдеться про пільги або житлові субсидії.
Далі – про все докладно.
  Відколи зміни?
Перше, що треба знати про новий Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі, це те, що він застосовується з 1 жовтня 2019 року.
Новий Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі застосовується з 1 жовтня 2019 року.
До того діє старий механізм виплати, передбачений абз. 2 і 3 п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги
 та абз. 9 і 10 п.8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету
Тобто, до 1 жовтня 2019 року:
1.    ОСББ нараховують та виставляють до сплати пільговику 100% внесків;
2.    Органи соціального захисту населення самостійно розраховують суму пільги, належної пільговику;
3.    Органи соціального захисту населення перераховують суми нарахованих пільг на поточний рахунок ОСББ (в будь-якому банку, де в ОСББ відкрито поточний рахунок), одночасно надаючи ОСББ списки одержувачів пільг, у яких обов’язково зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові одержувача, номер особового рахунка, сума фактично оплачених пільг та житлових субсидій;
4.    Кошти, які надійшли на рахунок ОСББ від органів соцзахисту, зараховуються ОСББ як сплата відповідних внесків одержувачами пільг;
5.    У разі зміни розміру внесків ОСББ подає до 3 числа наступного місяця органу соцзахисту інформацію про новий розмір таких внесків.
  “Готівкова” і “безготівкова” форми виплати пільг
Новий порядок, що застосовуватиметься з 1 жовтня 2019 року, передбачає два варіанти виплати пільг у грошовій формі:
    “у грошовій безготівковій формі”,
    “у готівковій формі”.
Виплата пільг “у грошовій безготівковій формі” передбачена як варіант за замовчуванням. Така виплата насправді передбачає, що пільговики живих грошей ні готівкою, ні на власний рахунок (картку) не отримають. Натомість Мінсоцполітики переказуватиме на свій власний рахунок в Ощадбанку суми належних пільговикам пільг. А далі виконавці комунальних послуг, ЖБК і ОСББ, які уклали з Ощадбанком відповідні договори, подаватимуть Ощадбанку з використанням кваліфікованого електронного підпису “реєстри нарахованих сум платежів пільговикам” (“реєстри пільговиків разом з даними про облікові записи пільговиків, нараховані суми за спожиті послуги у попередньому місяці та загальні суми до сплати, що включають заборгованість (переплату) за попередні періоди окремо за кожним видом послуги, крім витрат на управління багатоквартирним будинком
”).
На підставі отриманих реєстрів Ощадбанк виплачує виконавцям, ЖБК і ОСББ заявлені ними суми (в межах наявних коштів на рахунку Мінсоцполітики), у такій черговості: “постачання теплової енергії, постачання та розподіл природного газу або постачання та розподіл електричної енергії за наявності відповідного виду індивідуального опалення, постачання гарячої води, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, постачання та розподіл електричної енергії, постачання та розподіл природного газу, поводження з побутовими відходами, послуги з управління багатоквартирним будинком
, внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку”.
Добра новина для ОСББ полягає в тому, що, як видно із наведених вище цитат, “безготівкова” форма виплати пільг взагалі не застосовується до витрат на управління (у т.ч. внесків на утримання
) багатоквартирним будинком в ОСББ. Витрати на управління не повинні зазначатися у “реєстрах нарахованих сум платежів пільговикам”, і витрати на управління в ОСББ відсутні в переліку-послідовності виплат Ощадбанком.
Безготівкова” форма виплати пільг взагалі не застосовується до витрат на управління (у т.ч. внесків на утримання) багатоквартирним будинком в ОСББ.
Погана новина полягає в тому, що для тих ОСББ, що виступають колективними споживачами комунальних послуг чи задовольняють потребу в них шляхом самозабезпечення (наприклад, мають власні котельні), “безготівкова” форма таки передбачена.
Але ще одна добра новина полягає в тому, що, по-перше, примусово “загнати” ОСББ в схему “безготівкової” виплати пільг неможливо, а по-друге – пільговик за заявою має право обрати “готівкову” форму виплати.
Пільговик за заявою має право обрати готівкову форму виплати пільг замість “безготівкової”.
Виплата пільг “у готівковій формі” передбачена як варіант за вибором пільговика. Для нього така виплата є максимально простою і прозорою: сума пільги виплачується живими грошима на рахунок пільговика в банку. Щоправда, банком має бути Ощадбанк, а сам пільговик не повинен мати заборгованості за внесками в ОСББ та платою за комунальні послуги на суму більш, ніж 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз це становить 340 грн.).
Для виплати пільг у готівковій формі пільговик повинен подати відповідну заяву до органу соціального захисту населення, зазначивши в ній реквізити поточного рахунка, відкритого пільговиком в АТ “Ощадбанк”. В такому разі виплата пільги здійснюється у готівковій формі з місяця, що настає за місяцем подання такої заяви.
За заявою пільговика виплата пільги може здійснюватися у готівковій формі з місяця, що настає за місяцем подання такої заяви структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, у якій зазначаються реквізити поточного рахунка, відкритого пільговиком в АТ “Ощадбанк”.
Інформування органів соцзахисту
За новим Порядком, із 1 жовтня 2019 року ОСББ для розрахунку розміру пільги повинні до 15 числа кожного місяця надавати структурним підрозділам з питань соціального захисту населення інформацію про зміну
 внесків, платежів об’єднанню. У цьому немає нічого принципово нового чи надзвичайного.
Але, крім того, п.7 зазначеного Порядку передбачає, що “управителі, об’єднання, виконавці комунальних послуг надають щомісяця до 27 числа структурним підрозділам з питань соціального захисту населення інформацію про суму простроченої понад місяць (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати послуг (внесків/платежів), сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, щодо пільговиків, які отримують пільгу у готівковій формі.”
Практичне виконання ОСББ цієї норми, на нашу думку, можливе лише за умови отримання від органів соціального захисту населення відповідних запитів із поіменним зазначенням пільговиків, щодо яких запитується інформація, оскільки ОСББ не зобов’язані (і в умовах дії нових правил – не можуть) забезпечити окремий облік пільговиків, ще й у розрізі різних форм виплати пільг.
Шантаж “несплатою”
Пункт 9 Порядку передбачає, що “якщо управитель, об’єднання, виконавець комунальних послуг не уклав договору з АТ “Ощадбанк” (його установами) для перерахування сум пільг, він до 1 червня не має права вимагати оплати послуг (внесків/платежів) від пільговиків за відповідні неопалювальний та опалювальний періоди.
Це положення виглядає як неприхований шантаж для тих ОСББ (і, можливо, виконавців комунальних послуг і управителів), які “наважаться” не укладати договору з Ощадбанком. Саме спекулюючи на цій нормі (і перетлумачуючи її на свій лад), багато хто зараз намагається переконати ОСББ в необхідності й неминучості укладання договору з Ощадбанком.
Втім, по-перше, договір укладається для перерахування
 сум пільг в рамках схеми їх “безготівкової” виплати. Вище ми вже звертали увагу на те, що застосування цієї схеми не передбачено для виплати пільг на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком в ОСББ. Тобто, в дійсності навіть сам Порядок не передбачає необхідності укладання договору з Ощадбанком, якщо ОСББ від пільговиків отримує лише внески на утримання будинку і прибудинкової території.
Порядок не передбачає необхідності укладання договору з Ощадбанком, якщо ОСББ від пільговиків отримує лише внески на утримання будинку і прибудинкової території.
По-друге, згадана норма не звільняє (і не може звільнити) пільговика від обов’язку сплачувати внески в ОСББ.
По-третє – і це головне, – наведена норма є юридично нікчемною. Адже обов’язок співвласника сплачувати внески в ОСББ і право ОСББ вимагати від нього сплати таких внесків ґрунтуються на положеннях ст.ст. 2, 10, 15-17, 20 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”. Підзаконний нормативно-правовий акт, яким є постанова Кабінету Міністрів України, не може змінити порядку нарахування і сплати внесків, прав і обов’язків співвласників і ОСББ, встановлених законом.
Висновки: що робити ОСББ
1.    Наразі продовжувати працювати, як і раніше: нараховувати та виставляти до сплати пільговику 100% внесків, приймати на власний поточний рахунок від органів соцзахисту суми за пільговиків разом з відповідними списками (див. початок цієї статті).
2.    Уже зараз попередити пільговиків про зміну порядку виплати пільг із 1 жовтня 2019 року. Запропонувати їм подати до органів соціального захисту населення відповідні заяви про виплату пільг у готівковій формі. Зразки можна завантажити тут.
3.    Зберігати спокій і не піддаватися на провокації.

Про обмеження руху легкових автомобілів по прибудинковій дорозі

У нашому дворі є неодноразові випадки як по прибудинковій дорозі деякі неадекватні водії міста влаштовують перегони по обминанню проїзду перехрестя зі світлофорами на вул. Р.Скалецького і князів Коріатовичів. Такі гонки створюють загрозу життю мешканців будинку, інших людей,і особливу загрозу складають для дітей.  Представників об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку “САДКИ.” від 10.05.2019 (протокол №4) прийнято рішення:

З метою виключення загрози життю мешканців будинку, інших людей, і особливо дітей,  встановити на прибудинковій дорозі між 2 та і 3 під’їздами дві спеціальні напівсфери для обмеження наскрізного проїзду легковими автомобілям, створити умови для заїзду легкових автомобілів до 1 і 2 під’їздів зі сторони вул. князів Коріатовичів, до 3 і 4 під’їздів зі сторони вул. Р. Скалецького. Для проїзду вантажних, спеціальних та інших великовантажних автомобілів напівсфери перешкод не створюють.

З метою створення зручних умов набору питної води встановити на площадку біля автомату питної води (4 під’їзд) регулюємий блокатор руху транспортних засобів.

Правління ОСББ “САДКИ.”